Демонстраційна місія ESA Celeste LEO-PNT запланована на запуск у грудні
Європейське космічне агентство підтверджує, що у другій половині грудня 2025 року відбудеться старт першої пари супутників системи навігації на базі низької орбіти — LEO-PNT. Вони буде виводити ракетноносій Rocket Lab Electron з майданчика в Новій Зеландії; цільова орбіта становитиме близько 510 км. Стартове вікно триватиме три місяці, відкриваючись із середини грудня 2025 року. Це перший крок Європи у сфері навігації на основі низькоорбітної навколоземної системи.
Запуск відкриє демонстраційну місію Celeste — експеримент із навігацією на LEO та перевіркою її поєднання з чинними системами GNSS на середній орбіті (MEO). У складі Celeste заплановано десять апаратів, які працюватимуть поблизу Землі й тестуватимуть інноваційні сигнали в кількох діапазонах частот. Перші два супутники, зібрані паралельно компаніями GMV і Thales Alenia Space, вийдуть у політ у найближчі місяці в межах зазначеного стартового вікна.
«Ми радіємо швидкому просуванню демонстрації LEO-PNT — від початку проєкту до запуску мине менше двох років. Цей запуск забезпечить появу перших європейських супутників LEO-PNT у космосі до весни 2026 року, що критично важливо для введення частот в експлуатацію відповідно до вимог Міжнародного союзу електрозв’язку», — зазначив директор ESA з навігації Хав’єр Бенеді́кто.
Першу хвилю космічних апаратів — Pathfinder A — виконано у форматі CubeSat 12U та 16U: за габаритами вони нагадують валізу й важать близько 20–30 кг. Вони транслюватимуть сигнали в діапазонах L та S і працюватимуть щонайменше шість місяців після введення в експлуатацію на орбіті. За ними надійдуть більші й складніші Pathfinder B з додатковими корисними навантаженнями для перевірки нових типів сигналів у кількох частотних смугах та демонстрації розширених сервісів.
LEO-PNT має на меті посилити наявні сузір’я GNSS, заповнюючи покриття там, де супутники на MEO мають обмеження: у щільній міській забудові, під густою рослинністю, у полярних широтах та потенційно всередині приміщень. Повна демонстраційна констеляція має запрацювати до 2027 року — її завданням буде показати, як низькоорбітальна навігація інтегрується з поточною GNSS-інфраструктурою, а також перевірити інтероперабельність із стандартами 5G та 6G.
Паралельно триває складання й випробування апаратного й програмного забезпечення Pathfinder A перед грудневим стартом. ESA зі своїми промисловими партнерами планують завершити тестування улітку 2025 року, а кваліфікаційні та приймальні огляди провести восени. «Супутники Pathfinder A уже дають віддачу, ще до запуску, — зазначив Роберто Прієто-Сердейра, менеджер проєкту LEO-PNT в ESA. — Досвід, накопичений під час їх розробки, допомагає визначати критичні технології, компроміси системного проєктування, вибори архітектури та оптимізовані підходи й процеси, прокладаючи шлях до наступних етапів LEO-PNT. Розмістити їх на орбіті й підтвердити валідність сигналів та алгоритмів — це ще одне велике досягнення».
Назва Celeste має символічне коріння: вона вшановує Марію Челесте, доньку Галілео Галілея, з якою вченому був глибокий емоційний та інтелектуальний зв’язок, а донька підтримувала батьків інтерес до астрономії. Таке найменування з’єднує піонерські відкриття «батька сучасної астрономії» з нинішніми системами позиціонування на супутниковому рівні. Подібний підхід ESA застосовувало й раніше до демонстраторів Galileo у 2005 та 2008 роках — тоді супутники називали GIOVE (італ. «Юпітер»), віддаючи шану відкриттю Галілея чотирьох найбільших місяців планети, які в давнину використовували для визначення довготи.
Після завершення демонстраційної місії агентство має намір на листопадовому засіданні Ради ESA запропонувати орбітальну фазу підготовки, зосереджену на доведенні технологій та їх індустріалізації. Такий крок може прокласти шлях до оперативної системи, інтегрованої з інфраструктурою GNSS Європейського Союзу. Демонстратор Celeste входить до програми FutureNAV, спрямованої на збереження лідерських позицій Європи в навігації за допомогою супутників. Ініціативу підтримують 15 держав-членів ESA: Австрія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Угорщина, Італія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. Понад 50 організацій із 14 країн беруть участь у двох консорціумах розробки, яким у 2024 році були присуджені контракти.