Європа: виклики та рішення для майбутньої міської мобільності
Наприкінці минулого року у Брюсселі, на заході, організованому SAE International, лідери європейського космічного сектору та автомобільної індустрії зібралися для обговорення майбутнього міської мобільності. Головною темою стали питання автоматизованого водіння та забезпечення стабільного позиціювання, навігації й синхронізації (PNT), пише видання Inside GNSS.
Директор з автоматизованого водіння компанії Robert Bosch Крістіан Шарнхорст під час свого виступу акцентував увагу на надзвичайно високій кількості смертей і травм на дорогах – за його даними, щороку загинує 1,35 мільйона людей (це близько 3 700 щодня), а травм отримує 50 мільйонів. «Ми не можемо терпіти таку ситуацію. Автоматизована мобільність має потенціал зробити рух значно безпечнішим», – зазначив він.
Проте, незважаючи на очевидну потребу в інноваціях, європейська автомобільна індустрія досі відстає у впровадженні технологій майбутнього. За словами Шарнхорста, у Robert Bosch, як і серед конкурентів, відбувається масштабне скорочення персоналу – що свідчить про втрату талантів і критично важливих можливостей для втілення автоматизованого водіння. Такий розвиток подій відкриває двері для лідерства компаній з інших регіонів, зокрема з Азії, де активно просувають електромобілі, штучний інтелект і програмно визначені транспортні засоби.
Не менше хвилюють і внутрішньополітичні чинники. Деякі європейські політики протягом багатьох років активно підірвали довіру до автосектору, а скандали з порушеннями законодавства, як-от випадок з великим європейським автовиробником, який обманював регуляторів викидів у США, лише посилили цей негативний імідж. «Це не привід відмовлятися від автомобільної індустрії в цілому», – підкреслив Шарнхорст, – «Ми повинні розуміти, що без неї Європа стикається з реальними проблемами. Доповіді Draghi і Heitor дають нам вагомі аргументи для перегляду курсу».
У вересні 2024 року було опубліковано доповідь Draghi, автором якої виступив колишній президент ЄЦБ і прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі. У цьому документі викладено стратегію, спрямовану на збереження конкурентоспроможності Європи в умовах глобального тиску з боку США та Китаю. Одночасно восени того ж року вийшла і доповідь Heitor, яку очолив колишній міністр науки Португалії Мануель Хейтор. Вона пропонує переглянути рамкову програму ЄС для досліджень та інновацій, наголошуючи на необхідності спрямовувати більше зусиль на створення проривних, а не лише поступових технологічних рішень.
«Нам потрібно вкладати кошти в дослідження, які приведуть до практичного застосування і масштабування інновацій», – зазначив Шарнхорст. «Сучасний світ вимагає незалежності – ми маємо розвивати власні технології та зменшувати залежність від іноземних рішень».
Автомобільна галузь залишається однією з найважливіших для Європи. Проте однією з ключових технологій, від яких залежить успіх майбутніх рішень у сфері мобільності, є системи PNT. В цьому плані, хоча Європа може пишатися системою Galileo – дивовижним технічним досягненням, профінансованим платниками податків, бізнес-модель залишається проблематичною. Гонсало Мартін де Меркадо з ESA пояснив: «Як продасиш продукт, який надається безкоштовно через смартфони? Проблема полягає в обладнанні – GNSS-чіпи, що працюють із Galileo, майже повністю виробляються іноземними компаніями. Перший, другий, навіть третій виробники – це американські або японські компанії. Європейський виробник займає лише приблизно десяте місце».
За його словами, підхід до ринку в Європі, орієнтований переважно на бізнес-бізнес (B2B), не дозволяє досягти масштабів, притаманних американській моделі, де орієнтованість на кінцевого споживача стимулює розвиток. Фрагментація європейського ринку також створює додаткові труднощі: компанії змушені вести бізнес у кожній країні окремо, що призводить до витрат часу та ресурсів.
Незважаючи на досягнення Європи у виробництві PNT-технологій – вона виробляє понад половину світових рішень для автомобільної галузі, – глобальні показники виробництва автомобілів говорять про інше. У 2022 році Китай виробив 26 мільйонів авто, США – 12 мільйонів, Японія – 7 мільйонів, тоді як провідні європейські виробники випустили лише 3,5–3,3 мільйона одиниць. Такі розбіжності можуть призвести до того, що європейські постачальні ланцюги рано чи пізно будуть витіснені глобальними конкурентами.
Одним із важливих напрямків для вирішення цих проблем є розвиток супутникових систем зв’язку. Дослідниця наступного покоління GNSS з Німецького космічного центру (DLR), Сесіль Депрез, розповіла про плани щодо модернізації Galileo шляхом впровадження супутникової комунікації між самими супутниками. «Завдяки використанню як радіочастотних, так і оптичних з’єднань, ми зможемо значно підвищити точність вимірювань і синхронізацію, що дозволить зменшити витрати на утримання наземних станцій», — пояснила вона.
DLR веде ряд проектів, серед яких найбільш перспективним є OpSTAR, що спрямований на тестування нових методів синхронізації і передачі даних між супутниками, що, без сумніву, зміцнить позиції Європи на світовій арені в галузі космічних технологій.
На земній арені також відбуваються важливі зміни. Арія Етемад із Volkswagen Group Research представила проект Hi-Drive – найбільше європейське зусилля в сфері автоматизованого водіння, частково профінансоване ЄС. Цей проект орієнтований на подолання проблем, пов’язаних із втратами сигналу GNSS під час руху, складними дорожніми умовами і перешкодами, що виникають у міських середовищах. Hi-Drive включає впровадження «розширювачів» – технологічних рішень, що забезпечують кібербезпеку, високоточне позиціювання, машинне навчання і навіть хмарні сервіси для прогнозування якості сигналу в тунелях, каньйонах і паркінгах.
Один із демонстраційних тестів Hi-Drive був проведений у найдовшому тунелі Німеччини – Реннштайґ, де транспортний засіб, оснащений системою, рухався в автоматизованому режимі зі швидкістю 80 км/год без наявності GNSS-сигналу. Це свідчить про те, що технології автоматизації транспортних засобів стають дедалі надійнішими. Також згадуються приклади впровадження рівня автоматизації L3 і перспективний розвиток повністю автоматизованих (L4) сервісів, зокрема роботаксі, які вже випробовуються у Гамбурзі.
Завершуючи свій виступ, Рафаель Лукас Родрігез із ESA підсумував: «Майбутнє міської мобільності – це змішані системи, де пішоходи, велосипедисти та інші вразливі користувачі поділяють простір з автомобілями та вантажним транспортом. Автоматизоване водіння обов’язкове для досягнення цього, адже понад 90% аварій спричинені людськими помилками. Ми повинні прагнути до рівня надійності, який дозволить звести до мінімуму втрати життів».
Європейські експерти визнають, що попри численні успіхи та інновації, на шляху до безпечної та ефективної міської мобільності ще залишається багато викликів. Проте завдяки проведеним дослідженням, масштабним проектам і спільним зусиллям європейських компаній та урядів, майбутнє автоматизованої та безпечної мобільності стає все ближчим.